Керамічна плитка як облицювальний матеріал має ряд переваг: стійка до вологи, хімічних речовин, високій температурі, сухого стирання, пожежі, екологічні, легко миється. Є найбільш універсальним оздоблювальним матеріалом завдяки своїм якостям в поєднанні з величезним асортиментом кольору і малюнка.
Настінна плитка – пропонується широка кольорова гама, як однотонні, так і з малюнком. Поверхня плитки буває глянсовою, матовою, полірованою і рельєфною.
Підлогова плитка – крім звичайних якостей плитка для підлоги повинна володіти високою стійкістю до механічного впливу, наприклад, витримувати удари від падаючих предметів.
Універсальна плитка – може служити як для облицювання стін, так і для укладання підлоги. Вона поєднує в собі позитивні характеристики настінного і підлогової плитки, проте кольорова гама її невелика, а ціна вища.
Ванна кімната – для неї керамічна плитка є самим кращим рішенням, враховуючи підвищену вологість приміщення. Рекомендується вибирати плитку з максимальною вологостійкістю. Класична кольорова гамма ванної кімнати – білий, блакитний, синій або їх поєднання, що викликають асоціації з морем. Однак сьогодні дизайнери вдало використовують більш сміливі кольори: червоний, помаранчевий, і навіть чорний.
Порада: бажано вибирати антискользящую плитку для підлоги у ванній, так як вони часто можуть бути вологими.
Кухня – крім підвищеної вологості повітря присутні жир і масло, що контактують з лицювальної поверхнею. Тому оптимальним варіантом буде плитка з підвищеною хімічною стійкістю (хімічні миючі засоби) і щільною структурою. Колірна гамма кухні світлі тони візуально збільшують приміщення.
Передпокій – як правило, йдеться про підлогової плитці. Оскільки в цьому приміщенні найбільш інтенсивний рух, то головні вимоги до плитки – висока стійкість до стирання і механічних впливів, легкість очищення та хімічна стійкість (побутова хімія). Добре підійде керамограніт.
Плитка Грес
Плитка цоколь
Плитка фриз
Плитка декор
Плитка панноПлитка облицювальна – застосовується для зовнішніх і внутрішніх робіт. Плитка буває слабо пориста (стійка до ударів і падінь, до морозу) і високопориста (стійка до вологи, але менш міцна).
Мозаїка – використовується для створення візерунка. Використовується як у зовнішніх, так і внутрішніх роботах. Мозаїка буває одиночної – складається з окремих елементів, які укладаються на поверхню; набірної – поодинокі елементи приклеюються на спеціальну паперову основу чи сітку.
Цоколь – застосовується в зовнішніх роботах для облицювання фундаменту. Цокольна плитка надає будівлі масивний і значний вид.
Щабель – застосовується для облицювання сходових маршів. Плитка повинна бути з рельєфними смужками або насічками, щоб не було слизько.
Підвіконня – для облицювання підвіконь. Відрізняється від інших видів плитки розмірами і формою.
Майоліка і коттофорте – ефектна на вигляд, легка і стійка до хімічних впливів. У той же час така плитка характеризується високим поглинанням води (до 10%) і низькою міцністю. Виготовляється на основі глини, карбонату, піску і оксидів заліза шляхом дворазового випалу.
Майоліка і коттофорте хороша для облицювання ванних, душових та інших приміщень з підвищеною вологістю і частим застосуванням засобів побутової хімії. Розміри: 15х25 см, 20х20 см, 20х30 см.
Монокоттура – емальована плитка, міцна і стійка до впливу хімічних речовин. Ступінь поглинання води такої плитки варіюється в межах 0-15%. Основа монокоттури – суміш різних глин з додаванням невеликої кількості оксиду заліза. Плитка виробляється методом формування і піддається одинарному випалу.
Монокоттура підійде для зовнішнього і внутрішнього оформлення горизонтальних і вертикальних поверхонь. Розміри: 10х20 см, 20х20 см, 40х40 див.
Котто – неглазурована плитка, застосовується для обробки підлоги всередині приміщень і додає інтер'єру старовинний вигляд. Як і попередній варіант, котто проводиться методом екструзії. Така плитка часто зустрічається в храмах і музеях. Розміри: 20х40 см, 40х60 см, 25х25 см, 30х30 см.
Терралья і терралья на білій основі – глазурована плитка, яка використовується для облицювання поверхонь усередині приміщень. Основа – дорогі і високоякісні піски, флюси, глини. Подібна плитка виготовляється способом пресування і піддається подвійному випалу. Розмір 15х15 см.
Керамограніт (гресс порчеланто) – високопрочен, стійкий до стирання, вологи і низьких температур, у місцях подряпин і відколів колір не змінюється. Це відмінний варіант для обробки підлог усередині і зовні приміщень.
Керамограніт складається з каолінових глин, слюди і кварцу, виготовляється методом пресування. За своїми властивостями близький до граніту, однак більш різноманітний по колірній гамі. Розміри: 20х20 см, 30х30 см, 40х40 див.
Керамограніт на червоній основі (гресс червоний) – володіє всіма достоїнствами попередньої плитки, але на відміну від нього чутливий до різких перепадів температури. Розмір – 7.5х15 див. Керамограніт, як правило, не глазурують.
Вставка – самий простий декоративний елемент: одиночна плитка, яка відрізняється від фону. Тому з вставок можна створювати послідовний візерунок або укладати хаотично. Вставка буває плоскою (тільки для стін) і рельєфною (для стін і для підлоги). Асортимент малюнків величезний, але досить простий: найчастіше це орнаменти, нескладні малюнки.
Декор – більш складний і сюжетний малюнок на одній плитці. Найчастіше виготовляється на замовлення.
Панно – малюнок, що складається з двох і більше плиток. Сьогодні особливо популярна фото-плитка: дозволяє створити унікальний дизайн з будь-якого малюнку покупця. Головне відміну від вставки – це завершеність малюнка.
Кут – плитка з кутовим малюнком для облицювання стін і підлоги. Додає малюнку завершений зовнішній вигляд.
Фриз (бордюр) – горизонтальна керамічна смужка з повторюваним малюнком. Найчастіше використовується для обробки стиків. Дозволяє виділити в приміщенні певні зони і відділи, створюючи цікавий простір.
Глянсова – ефектна на вигляд, візуально розширює приміщення. Доглядати за нею необхідно ретельніше, так як на поверхні залишаються розводи і мутні плями.
Матова – не настільки гарна, проте більш практична. Оптимальний варіант для підлоги: легко миється, не ковзає, після миття не залишається розлучень.
Полірована – добре підходить для зовнішніх робіт: оздоблення фасадів та цоколів споруд. Виготовляється на основі матовою, шляхом спеціальної механічної обробки, при цьому краї залишаються матового (натурального) кольору, а його поверхня стає блискучою і гладкою.
Рельєфна – прикрашена рельєфним, що виступають над поверхнею зображенням. Цікавий і сучасний варіант дизайну.
Стійкість до зношування – вказує на опірність плитки стирання. Цей параметр особливо важливий для підлогової плитки, яка піддається інтенсивним механічним впливам.
По зносостійкості плитка ділиться на 5 класів:
Для кухонної підлоги краще всього підійде плитка III класу, для коридорів і передпокою підбираються варіанти III, IV і навіть V класу.
Хімічна стійкість – вказує на опірність плитки негативному впливу хімічних речовин, що контактують з ним (у тому числі кислот і солей).
По хімічній стійкості плитка ділиться на 5 класів:
Для санвузла (стіни і підлога) потрібна плитка, стійка до хімічних речовин.
Морозостійкість – вказує на здатність плитки витримувати багаторазові цикли заморожування-відтавання без пошкодження. Цей показник важливий для плитки, що укладається в неопалюваному приміщенні (температура нижче 0°С) або на вулиці. Якщо плитка призначена для оформлення опалювального приміщення, то морозостійкість не має значення.
Водопоглинання – відношення кількості води, вбираної виробом до повного насичення до ваги сухої плитки. У глазурований плитки для підлоги величина водопоглинання допускається не більше 3% , настінна може мати до 10%.
Опір на вигин і межа міцності – вказують на навантаження, які здатна перенести плитка без руйнування. Опір на вигин пов'язано з водопоглинанням: чим менше виріб вбирає воду, тим воно краще чинить опір вигину. На цей пункт слід звернути увагу при виборі підлогової плитки.
Коефіцієнт тертя – означає ступінь ковзання. Цей параметр важливий для підлогової плитки.
Існує 4 категорії:
Твердість глазурі – вказує на міцність верхнього шару плитки (стійкість до подряпин або механічної навантаженні). Цей параметр вимірюється за шкалою Мооса, що складається з 10 мінералів. Вони наведені в порядку зростання твердості: від 1 (тальк) до алмазу (10).
Маркування – містить важливу інформацію про характеристики плитки.
Приклади маркування:
Важливо: щоб визначити сорт плитки, досить знати, яким кольором маркується плитка — червоний (перший), синій (другий), зелений (трітьій). У плитці першого сорту неякісної продукції не більш ніж 5%, у плитці другого сорту — 20%, у плитці третього сорту — понад 20%.
Калібр — робочий розмір (W) плитки, яка іноді трохи відрізняється (+/- 0.6 мм) від номінального (N). Виробники вказують код калібру на пакованні поруч із номінальним розміром.
Тон — відтінок кольору плитки, який може відрізнятися від зазначеного кольору. Тон маркується на пакованні буквою або цифрою (кодом).
Важливо: купуючи плитку однієї серії, але різних партій, переконайтеся в однаковості калібру і тону у всій партії. Це дозволить домогтися єдності в оформленні приміщення.
